Style Selector

Reset Style
Choose Your Layout Style
Image Processing
Menu Position
Top Widgetized Area
Color Skin
  • Blue
  • Pink
  • Green
  • Violet
  • Violet
  • Violet
  • Violet
  • Violet
  • Violet
  • Violet
Background Image
  • Image 1
  • Image 2
  • Image 3
  • Image 4
Background Pattern
  • Pattern 1
  • Pattern 2
  • Pattern 3
  • Pattern 4
  • Pattern 5
  • Pattern 6
  • Pattern 7
  • Pattern 8
Background Color
  • Color 1
  • Color 2
  • Color 3
  • Color 4
  • Color 5
  • Color 6
  • Color 7
  • Color 8

Новости

Вы сейчас здесь:

Июль25

Утилізація хімічних джерел струму. Як? Де? Коли?

Хімічні джерела струму — джерела електричної енергії, яка виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезарядних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення.

21060_14359564839824092

Найбільш розпоширені типи акумуляторів:

  1. Нікелево-кадмієві (Ni-Cd)
  2. Нікелево-металогідридні (Ni-MH)
  3. Літієво-іонні (Li-Ion)
  4. Герметичні свинцево-кислотні (SLA)
  5. Літієво-полімерні (Li-polymer)

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 02.07.2008 р. № 795 «Про затвердження Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі», а саме п. 5.18 Стіни й стеля приміщень для зберігання, технічного обслуговування і ремонту акумуляторних батарей, двері та віконні рами, металеві конструкції, стелажі повинні мати кислототривке покриття. Вентиляційні короби та витяжні шафи повинні мати кислототривке покриття із зовнішнього і внутрішнього боків. На вікнах повинно бути скло з матовою поверхнею або покрите білою світлопроникною фарбою.

Також приміщення для зберігання, технічного обслуговування і ремонту акумуляторних батарей, обладнують вентиляцією. Вентиляційні установки, крім віконних і дахових, розташовують у відокремлених приміщеннях. Не допускають об’єднання систем витяжної вентиляції приміщень для зарядження акумуляторних батарей з системами витяжної вентиляції інших приміщень. Вимикачі, штепсельні розетки, запобіжники й автоматичні вимикачі потрібно розташовувати поза приміщенням для акумуляторних батарей.

Згідно п. 9.9. вищезазначеного Наказу підприємства й організації, які застосовують акумуляторні батареї у складі колісних транспортних засобів, здають відпрацьовані їх на утилізацію не пізніше трьох місяців після списання.
Утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму — механічне, фізико-хімічне та інше оброблення відпрацьованих хімічних джерел струму з метою отримання сировини для виробництва хімічних джерел струму та/або знешкодження відпрацьованих хімічних джерел струму чи їх складових частин.

Хімічний склад відходу:

  • Свинець — 9,400%
  • Діоксид свинцю — 20,300%
  • Оксид свинцю — 2,350
  • Сульфат свинцю — 2,950%
  • Сірчана кислота — 16,000%
  • Поліпропілен — 32,000%
  • Дистильована вода — 17,000%

Клас небезпеки відпрацьованих акумуляторних батарей – 3.

Якщо взяти до уваги вимоги зберігання відходів відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України від 13 липня 2016 р. № 446 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами», передбачається, що розміщувати небезпечні відходи дозволено лише у спеціально обладнаному місці чи об’єкті. Проводити інші види діяльності, не пов’язані з небезпечними відходами на території, відведеній для їх розміщення, заборонено.

Промислові майданчики для тимчасового зберігання відходів повинні бути покриті неруйнівним та непроникним для небезпечних відходів матеріалом з автономним зливовідводом. При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід не допускається. Необхідно передбачити ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру.

У місцях зберігання відходів повинні бути передбачені стаціонарні або пересувні вантажно-розвантажувальні механізми.

1446837643_0

Оскільки відходи акумуляторних батареї відносяться до 3-го класу небезпеки – помірно небезпечні, відповідно до п. 16 Постанови Кабінету міністрів України від 13 липня 2016 р. № 446 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами», їх необхідно збирати у тару, яка забезпечує їх локалізацію, що дає змогу виконувати вантажно-розвантажувальні і транспортні роботи, унеможливлює негативний вплив на здоров’я людей та поширення у навколишнє природне середовище шкідливих речовин.

Для збирання і тимчасового зберігання відходів на підприємстві повинні бути відведені і обладнані спеціальні майданчики, встановлена помаркована тара, відсіки, бункери тощо з чітким позначенням виду відходів та їх класу небезпеки. Конструкція та розміри тари повинні забезпечувати легку заповнюваність та відвантаження відходів і унеможливлювати їх змішування, а також забруднення і псування відходів.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 02.07.2008 р. № 795 «Про затвердження Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі», а саме п. 9.10 після здачі відпрацьованих акумуляторних батарей у спеціалізований підрозділ виробника, чи підприємство з утилізування, чи підприємство, яке транспортує відпрацьовані акумуляторні батареї за договором з підприємством з утилізування, відповідно до статті 19 Закону України «Про хімічні джерела струму» протягом одного місяця підприємства й організації, що сплатили грошовий заклад до державного бюджету та виконали забезпечене закладом зобов’язання, звертаються за відшкодуванням екологічного грошового закладу. Екологічний грошовий заклад відшкодовують відповідно до законодавства.